Між домом і життям: як рятують жителів Донеччини та чому вони відмовляються від евакуації

"Та куди мені їхати? Тут усе моє життя, ще почекаю", - так пояснює свою відмову від евакуації літній житель Краматорська Михайло, якого вже декілька місяців вмовляють виїхати. Попри постійні російські обстріли, він, як і тисячі інших мешканців Донеччини, досі не наважується залишити рідне місто. Одних стримує прив'язаність до дому, інших - страх невідомості, відсутність житла чи переконання, що найгірше вже позаду

Водночас кількість тих, хто все ж наважується залишити прифронтові громади, поступово зростає. Разом із цим змінюється і географія евакуації. Якщо рік тому головною точкою порятунку була Костянтинівка, то сьогодні найбільше звернень надходить уже зі Слов'янська та Краматорська.

Через погіршення безпекової ситуації волонтерам та евакуаційникам дедалі частіше доводиться змінювати маршрути, визначати безпечні місця для посадки людей і працювати в умовах, коли кожен виїзд пов'язаний із високим ризиком.

"Зараз на Донеччині безпекова ситуація щодня погіршується. Якщо раніше ми могли заїжджати практично в усі райони окремих міст, то зараз, наприклад, не можемо пересуватися навіть усім Краматорськом чи Слов'янськом. Ми визначаємо безпечні точки разом із відділом безпеки та логістики, звідки вже забираємо людей на евакуацію", - розповіла "ОстроВу" комунікаційна менеджерка БФ "Янголи спасіння" Маргарита Гаршина.

Фото надані БФ "Янголи спасіння"

"ОстроВ" з'ясовував, як насправді сьогодні працює евакуація на Донеччині, чому роки повномасштабної війни не переконали багатьох людей виїхати із зони бойових дій та що потрібно змінити, аби рятувати більше життів.

Війна змінила карту евакуації Донеччини

За даними Донецької обласної військової адміністрації, лише від початку липня із Краматорської громади було евакуйовано 3 165 людей, ще 2 037 - зі Слов'янської. Саме ці дві громади сьогодні забезпечують найбільшу кількість евакуйованих. Загалом за цей період підконтрольну частину області залишили майже 7,8 тисячі людей, серед яких понад тисяча дітей.

Водночас у 19 громадах, віднесених до зони активних бойових дій, досі проживають близько 13 тисяч людей. Крім того, у населених пунктах, де триває примусова евакуація родин із дітьми, залишаються ще сотні неповнолітніх, а понад пів тисячі одиноких маломобільних людей категорично відмовляються виїжджати.

За словами евакуаційника БФ "Схід SOS" Романа Бугайова, який працює на Донеччині, те, що ще кілька місяців тому вважалося відносно безпечним маршрутом, сьогодні може опинитися під ударом уже за годину.

"Якщо порівнювати із тим, що було два-три місяці тому, то зараз люди виїжджають значно активніше. Загалом ситуація у Слов'янську та Краматорську сьогодні нагадує Костянтинівку рік тому: постійні обстріли, удари КАБами, РСЗВ та іншими видами озброєння. Наразі система евакуації загалом справляється. Близько 90% усіх евакуацій здійснюють представники благодійного сектору - волонтери, благодійні фонди та громадські організації", - розповів він.

За словами Бугайова, саме Краматорськ та Слов'янськ нині стали головними напрямками роботи евакуаційних екіпажів.

"Якщо говорити про інші населені пункти, то там або вже залишилося менше людей, які готові виїжджати, або надходять лише поодинокі заявки. Наприклад, із Дружківки люди також евакуюються, але вже не в такій кількості, як це було під час попередньої хвилі", - підкреслив він у коментарі "ОстроВу".

Схожу тенденцію підтверджують і в БФ "Янголи спасіння".  За словами комунікаційної менеджерки Маргарити Гаршиної, лише за останні три місяці фонд евакуював понад 3,5 тисячі людей, а основна кількість звернень також надходить саме зі Слов'янської та Краматорської громад. 

Втім, збільшення кількості охочих виїхати не означає, що люди стали менше боятися залишати свої домівки. За словами волонтерів, більшість із них ухвалює це рішення лише після того, як безпекова ситуація суттєво погіршується.

"Насамперед із наближенням лінії фронту та різким зростанням інтенсивності бойових дій. Значно почастішали обстріли міст, активніше застосовуються безпілотники. FPV-дрони вже залітають у Слов'янськ і Краматорськ практично як до себе додому. Якщо говорити про мої особисті спостереження, то інтенсивність обстрілів зросла в рази. Саме тому люди дедалі частіше ухвалюють рішення евакуюватися", - каже Роман Бугайов.

Разом з тим навіть постійні обстріли не гарантують, що люди погодяться залишити свої домівки. Саме тут починається найскладніша частина роботи евакуаційників - переконати людину зробити перший крок.

Евакуація не обмежується виїздом

Сьогодні евакуація - це вже не просто можливість вивезти людину з-під обстрілів. Для багатьох жителів Донеччини справжні труднощі починаються вже після виїзду. Де жити, як відновити документи, де отримати медичну допомогу, хто доглядатиме за літніми родичами чи людьми з інвалідністю - саме ці питання найчастіше хвилюють людей ще до того, як вони погодяться сісти в евакуаційний автомобіль. 

Саме тому евакуація перетворилася на комплексну систему підтримки, у якій благодійні організації нерідко виконують функції, які раніше асоціювалися виключно з державою.

Як пояснює евакуаційник БФ "Схід SOS" Роман Бугайов, допомога людям починається задовго до того, як вони сідають в евакуаційний автомобіль.

"У нас повний цикл евакуації. Все починається із звернення людини на гарячу лінію. Ми збираємо необхідну інформацію, після чого виїжджає евакуаційний екіпаж. Насамперед евакуюємо маломобільних людей, людей похилого віку та тих, хто не може самостійно подбати про себе. Після евакуації люди потрапляють під наш супровід. Ми допомагаємо з реєстрацією, а далі з ними працюють наші фахівці - соціальні працівники, психологи, за потреби юристи.

Юридичний напрямок допомагає відновити документи, оформити необхідні довідки чи надати консультації. Якщо йдеться про маломобільну людину, ми супроводжуємо її до моменту, поки вона не потрапить до місця тимчасового або постійного проживання. Тобто людина не залишається без підтримки на жодному етапі", - розповів він "ОстроВу".

Особливу увагу фонд приділяє людям, які не можуть самостійно подбати про себе.

"Якщо людина може самостійно знайти житло, ми не втручаємося. Якщо ж це люди похилого віку, багатодітні родини або маломобільні громадяни, тоді разом із партнерами та іншими благодійними організаціями підбираємо для них варіанти розселення.

Маломобільних людей ми тимчасово розміщуємо у шелтерах із доглядом, які утримує фонд, і паралельно шукаємо для них постійне місце проживання. Якщо людина втратила документи, допомагаємо їх відновити. Також існують програми, які дозволяють направити людей за кордон на реабілітацію або тимчасове проживання", - пояснив він.

Евакуація з Краматорська, фото Девін Вудалл

Подібний підхід використовують і в благодійному фонді "Янголи спасіння". Там наголошують, що після евакуації люди часто потребують не лише даху над головою, а й фінансової, психологічної та юридичної допомоги.

"У транзитних центрах і шелтерах люди одразу можуть оформити фінансову допомогу від України та міжнародних партнерів. З ними працюють соціальні працівники, які допомагають вирішити необхідні питання. Якщо людина втратила документи, вона може отримати юридичну консультацію. Фахівці допомагають оформити нові документи, зокрема паспорт або ідентифікаційний код.

Крім того, надається психологічна допомога, адже евакуація - це сильний стрес, і для багатьох людей саме психологічна підтримка є надзвичайно важливою. Також люди отримують гуманітарну допомогу: продукти харчування, гігієнічні набори та інші необхідні речі на перший час", - розповідає комунікаційна менеджерка фонду Маргарита Гаршина.

Чому люди відмовляються від евакуації

Навіть тоді, коли російські удари стають регулярнішими, а лінія фронту наближається, далеко не всі жителі Донеччини погоджуються на евакуацію. Волонтери, які щодня працюють у прифронтових громадах, кажуть: універсальної причини не існує. Проте майже в кожній розмові звучать одні й ті самі страхи - невідомість, відсутність житла після виїзду, прив'язаність до дому та недовіра, яку підживлюють чутки й дезінформація. 

Якщо у 2022 році багато людей виїжджали спонтанно, рятуючись від стрімкого наступу російської армії, то тепер рішення про евакуацію часто відкладають місяцями. Люди зважують усі "за" і "проти", але нерідко доходять висновку, що невідоме майбутнє лякає їх більше, ніж життя під обстрілами.

"Думаю, одна з головних причин - страх невідомості. Люди мають своє житло, роботу, звичне життя, прив'язаність до рідного місця. Їм просто страшно залишати все це", - каже комунікаційна менеджерка БФ "Янголи спасіння" Маргарита Гаршина.

Саме тому, каже вона, під час евакуації волонтери намагаються не лише організувати виїзд, а й максимально детально пояснити людям, що чекає на них після нього.

"Ми постійно пояснюємо, що не залишаємо людей сам на сам із проблемами. Кожен евакуйований проходить через транзитний центр, де отримує первинну гуманітарну допомогу. За потреби людина може залишитися там на кілька днів, отримати психологічну та юридичну допомогу, оформити фінансову підтримку", - зазначила вона.

Одним із головних питань для людей залишається житло після евакуації. Евакуаційник БФ "Схід SOS" Роман Бугайов переконаний: якби люди ще до виїзду знали, куди саме потраплять і в яких умовах житимуть, охочих евакуюватися було б значно більше.

"Люди вважають, що після виїзду отримують недостатню підтримку. Вони хотіли б мати гарантії, що одразу матимуть постійне житло. Але на практиці розселення відбувається вже після евакуації та реєстрації, і найчастіше людей розміщують у місцях тимчасового проживання. На мою думку, потрібно збільшувати кількість житла, де переселенці могли б проживати тривалий час", - каже він.

У БФ "Янголи спасіння" також підтверджують, що пошук житла залишається одним із найскладніших етапів евакуації. Саме тому фонд разом із міжнародними партнерами допомагає людям із розселенням.

Фото надані БФ "Янголи спасіння"

Не меншою проблемою волонтери називають поширення негативної інформації. Людям нерідко розповідають історії про нібито покинутих переселенців або тих, хто після евакуації залишився без будь-якої допомоги.

"Поширюються різні фейки про евакуацію - нібито людей кудись вивозять і залишають без допомоги. Через це частина мешканців боїться виїжджати", - каже Роман Бугайов.

Такі історії швидко поширюються серед сусідів і знайомих, формуючи недовіру до евакуації ще до того, як людина вперше звертається по допомогу.

Іноді ця недовіра переростає навіть в агресію щодо евакуаційних екіпажів. За словами Романа Бугайова, найчастіше вона пов'язана не з роботою волонтерів, а з негативним досвідом людей після попередніх евакуацій або почутими історіями інших переселенців.

Евакуація дітей

Окремим напрямком евакуації залишається вивезення родин із дітьми. Якщо доросла людина може самостійно вирішувати, чи залишатися в небезпечному населеному пункті, то щодо дітей законодавство передбачає інший підхід, зокрема, механізм примусової евакуації.

За даними Донецької обласної військової адміністрації, станом на кінець липня у 16 населених пунктах чотирьох громад, де триває примусова евакуація родин із дітьми, залишалися 235 дітей. Від початку липня з цих територій уже було евакуйовано 186 дітей.

Попри це, волонтери наголошують: їхнє завдання полягає не в тому, щоб примусово вивозити дітей, а насамперед у тому, щоб переконати батьків ухвалити це рішення добровільно. За словами евакуаційника БФ "Схід SOS" Романа Бугайова, у більшості випадків саме розмова з батьками дозволяє уникнути застосування примусових механізмів.

"На жаль, є батьки, які все одно хочуть залишатися разом із дітьми в небезпечних районах. Ми цього не розуміємо, адже діти не повинні страждати від наслідків війни.

Якщо люди відмовляються, їх спочатку двічі офіційно попереджають. Якщо й після цього вони не реагують, тоді вже проводиться примусова евакуація відповідно до законодавства. Але здебільшого цього не доходить. Понад 90% родин після розмов погоджуються на евакуацію. Часто рішення приймається не одразу: людям потрібно зв'язатися з родичами, знайти варіанти проживання або дочекатися, поки ми разом із партнерами підберемо місце тимчасового розселення. У нас є організації, які спеціалізуються саме на допомозі сім'ям із дітьми, і вони допомагають знайти житло.

Є лише поодинокі випадки, коли через складні життєві обставини або безвідповідальну поведінку батьків доводиться залучати ювенальну поліцію. Але навіть тоді ми не залишаємо такі родини без уваги й продовжуємо допомагати", -  розповів він.

"Не відкладайте виїзд"

Попри постійні обстріли та складну безпекову ситуацію, евакуаційники переконані: однією з головних причин відмови від виїзду залишається не лише страх, а й брак достовірної інформації.

"Наша команда також проводить інформаційні виїзди, спілкується із соціальними працівниками, маломобільними людьми, багатодітними родинами. Дуже важливо пояснювати людям, як саме відбувається евакуація, куди їх везуть і яку допомогу вони отримають.

Значна частина людей просто не знає, як усе організовано, тому формує свою думку лише на основі чуток або чужих історій. А "сарафанне радіо" далеко не завжди поширює достовірну інформацію. Практика показує, що коли люди дізнаються про реальні умови евакуації та подальшої підтримки, вони значно частіше погоджуються виїхати", - зазначає евакуаційник БФ "Схід SOS" Роман Бугайов.

Попри всі труднощі, евакуаційники закликають жителів прифронтових громад не відкладати рішення про виїзд. За їхніми словами, сьогодні евакуація - це не лише можливість врятуватися від обстрілів, а й отримати допомогу вже після переїзду.

"Не відкладайте виїзд. Евакуація рятує життя і здоров'я. Поки є така можливість, варто скористатися нею. Можна виїхати разом із особистими речами та домашніми тваринами.

Евакуація є абсолютно безкоштовною. Ми допомагаємо не лише виїхати із небезпечної території, а й підтримуємо людей після евакуації. Ми не залишаємо їх сам на сам із проблемами та надаємо всю можливу допомогу, яку можемо забезпечити", - наголошує комунікаційна менеджерка БФ "Янголи спасіння" Маргарита Гаршина.

Якщо ви або ваші рідні потребують евакуації, звернутися по допомогу можна до благодійних організацій, які щодня працюють на Донеччині:

- БФ "Схід SOS" - безкоштовна гаряча лінія: 0 800 332 614. Також заявки приймають у Viber: +38 099 710 48 72, +38 099 311 53 14 та Telegram: +38 096 108 60 48.

- БФ "Янголи спасіння" - безкоштовна гаряча лінія: 0 800 334 620.